В осінній день йдемо до школи
На свято Першого дзвінка.
І в кожного, поглянь довкола:
Найкращі квіти з квітника.
Щедро сонечко нам світить,
Ми йдемо у перший клас
У руках тримаєм квіти.
Зустрічай же, школа, нас!
Ось і школа! Квіти,
квіти загойдалися вгорі.
Ті, що звались просто діти,
Нині звуться школярі.
Школа, наша школа,
Приголуб нас мила,
Пригорни усіх нас,
Як голуб під крила.
Ти нас всіх научиш,
Як у світі жити,
Як зло оминати,
А добро чинити.
Світ відкриває нам школа
Мудрості, радості, знань.
Ось і поріг, а довкола
День непочатих бажань.
Тут вчитись нам багато
Щасливих світлих літ.
Нас школа, наче мати,
Веде в широкий світ.
Просторі стеляться путі.
Навкруг широкий обрій.
Мені відкрито все в житті,
Аби я вчився добре.
І я учитимусь як слід,
І буду вірним сином
Найкращої на цілий світ
Моєї України!
Пахне ранець з Букварем
Гарними картинками.
Вранці книжки ми беремо
І йдемо стежинками.
Всі ми охочі трудитись
Серце, відкривши знанням.
Щиро всміхаються мами
Балів високих бажаючи нам.
Відкривай же, школа, двері.
Зустрічай своїх малят.
Першокласники тепер ми.
Ми старші друзі дошкільнят.
Це не вигадка, не казка,
Що віднині я школяр.
Ось портфелик мій, будь ласка,
А в портфелику – Буквар.
Будемо букви ми складати,
Будемо вчитися читати
І на пальцях рахувати
Один, два, три, чотири, п'ять.
На відмінно вчитись хочу.
Є вже зошит з Букварем.
Був я вчора просто хлопчик.
Став сьогодні школярем.
Я хвилююсь, як ніколи.
Я хвилююся весь час.
Адже я іду до школи
Перший раз у перший клас.
День цей веселий, свято величне
Скрізь і завжди пам'ятатиму вічно.
Я люблю рум'яну осінь,
Над садами чисту просінь,
Золото пшениці в полі,
Перший дзвоник в нашій школі,
Що нас кличе, мов зоря
До книжок, до Букваря.
Школа вже відкрила двері.
Це для першачків, для нас.
Бо таке ж важливе свято!
Йдемо ми у перший клас!
Я сьогодні йшла до школи,
Встала рано, як ніколи.
Швидше, мамо, швидше, тату!
Скільки ж можна вже чекати?
Я ж іду не в дитсадок.
А на перший свій урок!
Я портфелика складала:
зошити й пенал поклала,
"Математику" й Букварик,
“жуйку”, “Снікерс”, календарик.
Ще – цукерку, сливку, грушку,
булку, бублик і ватрушку,
Чебурашку, Вінні-пуха,
ляльку, зайця Довгі вуха…
Ледве я портфель закрила,
а підняти вже несила!
Щось портфелик мій важкий...
Може, викласти книжки?
В школі нам не можна бігать,
Чи пограти у квача,
Й, Боже борони, принести
У портфелику м’яча!
Про машинки і не думай,
Про конструктор забувай,
Шаблю, пістолет й рушницю
Якнайдалі заховай!
Якщо іграшки чудові
Треба вдома залишити,
То навіщо йти до школи?
Що я буду там робити?!
Ой, подушечко боката,
М’якенька, пухова,
Через тебе прикрість має
Першокласник Вова.
Це ти його не пускаєш
Вранці на уроки,
Це ти йому ніжно пестиш
І вуха, і щоки.
Ой, подушечко підбита,
З чотирма ріжками.
Як шкода, що місця мало
В рюкзаку з книжками.
