Дієслово. Система вправ на закріплення

1. Розкрити зміст кожного з фразеологізмів. Вказати в них дієслова, визначити час, особу, число дієслів.  Два – три фразеологізми ввести до самостійно складених речень.

З очей іскри полетіли.
Не сходить з язика.
Як п’явка крикне.
Як рак свисне.
Плаває як вареник в маслі.
Як Бог на душу покладе.
Було за царя Гороха.

2. Прочитати загадки, відгадати їх. Яке із виділених слів означає предмет за дією та відповідає на питання який? яка? яке? які?  Як називається така особлива форма дієслова? Яке з виділених слів означає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? що зробивши? Як називається така форма дієслова?

Сидить баба на грядках, закутана в хустках. (Капуста)
В нашої бабусі сидить дід у кожусі, на печі нагрітий, без води  умитий. (Кіт)
Понад квіти літаюча, солодкий сік збираюча, зимою спить, літом бринить. (Бджола)
Стоїть дід над водою, хитаючи бородою. (Очерет)
Стоїть хлопчик під пеньком, вкривши голову брильком. (Гриб)
Не розбивши горщика, не з’їси кашки. (Горіх)

3. Вказати особливі форми дієслова в поданих фразеологізмах. Два – три фразеологізми ввести у самостійно складені речення.

Із заплющеними очима.
З розкритими обіймами.
Засукавши  рукава.
Його пісня скінчена.
Крила обрізані.
Висолопивши язика.
Поклавши руку на серце.
Верства мальована.
Насиджене місце.
На ніч глядячи.
Недовго думаючи.
Не згортаючи рук.
Не мудруючи лукавого.
Роззявивши рота.
Затягнувши пасок.

4. Переписати народні прислів’я, на місці крапок вставляючи пропущені дієслова з – не.

У закритий рот муха … (не влетить).
Мокрий дощу … (не боїться).
Свиня не їсть калача, доки … (не покачає).
Що завгодно продаси, як … (не доїси).
За воду не дякують і гроші … (не дають).
Кисла яблуня солодке яблучко … (не вродить).
В чужім оці, скалку бачить, а в своїм дрючка … (недобачає).
На чужий коровай очей … (не поривай).
Силуваним волом … (не доробишся).
З бідою не знатися – і щастя … (не знайти).

5. Розкрити зміст поданих фразеологізмів. Пояснити написання дієслів з –не. Два – три фразеологізми ввести, до самостійно складених речень.

Не дати порошині впасти.
Не шкодувати фарб.
Немає відбою.
Не добитися толку.
Недоїдати шматка хліба.
На дорозі не валяється.
Не побачити як власної потилиці.
Тільки пташиного молока немає.

6. Вибірковий диктант. Виписати слова у неозначеній формі. Виділити (-ти, -ть).

Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.
Пізнати з мови, якої хто голови.
Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
Труба прясти, щоб луб’ям не трясти.
Впіймав чи не впіймав, а погнатись можна.
Добре того лякати, хто боїться.
Хотів минути пень, та наїхав на колоду.

7. Записати фразеологізми, на місці крапок дописуючи пропущені дієслова у неозначеній формі. Розібрати вписані дієслова за будовою. Розкрити зміст кожного з фразеологізмів. Два – три ввести до самостійно складених речень.

...  Шилом патоки … (вхопити).
… (купити) кота в мішку.
… (крутитися), як веретено.
… (накинутись) як шуліка.
… (зробити) круглі очі.
… (наговорити) сім мішків гречаної вовни.

8. Диктант з коментуванням. Вказати дієслова, з’ясувати час кожного з них.

Несе Галя воду, коромисло гнеться, а за нею Йванко, як барвінок, в’ється.
Кінець нивоньці, кінець, будемо плести вінець і з жита, і з барвінку на хорошу дівку.

9. Прочитати прислів’я. На яку ваду вказує кожне з них? Вказати дієслова, визначити час, особу, число, рід кожного з них.

Розказав Мирон рябої кобили сон.
Шалена муха вкусила за вухо.
Зробили з дуба шпичку.
Попав пальцем в небо, аж бомкнуло.
Купив хрону до лимону.
Надувся, як півтора нещастя.
Що напряла, те миша вкрала.

10. Диктант із завданням. Змінити дієслова теперішнього часу відповідними формами минулого. Визначити вид, число, рід дієслів.

Прислів’я дістаються нам у спадок від минулих поколінь.
Вони завжди відбивають прагнення людини до правди, фізичного й духовного здоров’я.
Прислів’я завжди прославляють працьовитість, скромність, кмітливість, воюють проти ледачих, пихатих, проти брехунів та базік.  (За Н. Шумадою).

11. Переписати, розкриваючи дужки, на місці крапок вставляючи пропущені букви. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією.

Ма … мо  - (не) дбаємо, а втрат … мо – плач…мо.
У чужу душу (не) влізеш, чужої думки (не) збагнеш.
З чужого добра (не) зробиш двора.
Удень зі свічкою (не) знайдеш.
Того мені бажа…ться, то й мішка (не) підставляй.
Пос…єш вчинок, виросте звичка.
Відстане…ш годиною, (не) здож… неш родиною.
Що нині ут…че, того завтра (не) зловиш.
На чужий роток (не) накинеш платок.

12. Переписати, подані в дужках слова ставлячи у формі другої особи однини теперішнього часу або майбутнього. Виділити закінчення, пояснити їх написання. Пояснити написання –не з дієсловами.

Шилом моря (не) нагріти.
Не (вміти) шити, так і не пори.
Не збочуй з дороги, бо (поламати) ноги.
(Сказати) гоп, коли (перескочити).
Водою воду  не (загатити).
Щербатого горшка не (поправити).
Коли (топитися), той за соломинку (вхопитися).
 
13. Вибірковий диктант. Виписати дієслова умовного способу. Визначити число й рід (в однині), виділити суфікси й закінчення. Звернути увагу на вживання й написання часток  - б, - би.

Ой піч, моя піч! Коли б я на тобі, а ти на коні – славний козак був би з мене! Усіх перегнав би, та боїться бігти. Якби свині роги, весь світ переколола. І свиня літала б – та неба не бачить. Я б сказав, та огірки за пазухою. Коли б була мати кишені не повузила, були б і в мане широкі рукава.

14. Переписати, позначити орфограму ь. Обгрунтувати написання дієслів.

З телячим хвостом в вовки не сунься.
Не будь тією людиною, що догори щетиною.
Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.
Їж, Левко, хоч і глевко.
Засмійсь, Матвійко, дам копійку.
Розступіться, лахміття, дайте місце лоскуттям.
Не тратьте, куме, сили, спускайтесь на дно.

15. Розкрити значення кожного з фразеологізмів. Вказати в них безособові дієслова. 2-3 фразеологізми ввести до самостійно складених речень.

Запахло смаленим.
Мову зав’язало.
Мов окропом обдало.
Як водою змило.

16. До поданих дієслів дібрати синоніми, виражені фразеологізмами.

Ледарювати – баглаї бити, сім неділь на тиждень справляти, і пальцем не торкатися, дурня валяти, бомки бити, гав ловити, і за холодну воду не братися, собак ганяти, посиденьки справляти, байдики бити, з – під пазурця собі не виколупати.

Сміятися – аж за живіт братися, заводити сміхи і реготи, заходитись сміхом, захлинатися від сміху, лупити зуби, качатися від реготу, торгувати зубами, справляти хихи, лягати зо сміху, кишки рвати.

Говорити – бали точити, байки розповідати, боби розводити, брехні точити, вдавати в балачку, вести мову, клепати язиком, звіряти душу, з медом та маком промовити, кидатись словами, мазати медом по губі, плести язиком, різати правду в очі, товкти своє, слова ковтати.

Іти – бити ноги, верстати дороги, дорогу міряти, ледве ноги волочити, оббивати пороги, переставляти ноги, топтати стежку, топтати чоботи.

Тривожитися – брати близько до серця, боліти душею, бути як на голках, серце не на місці.

17. Запишіть приказки. Підкресліть дієслова в неозначеній формі.

Вмій пожартувати, та знай, коли перестати.
Умій сказати, умій і змовчати.
Вік прожити – не поле перейти.
Щоб довго жити, треба працю любити.
Тяжко заробити, але легко розгубити.
Добре того учити, хто хоче все знати.
Крутитися як білка в колесі.
М’яко стелить, та жорстко спати.

18. Перепишіть стійкі вислови, дієслова недоконаного виду замінивши дієсловами доконаного виду.

Доводити до ладу, докладати руку, домагатися свого, допікати до живого, передавати куті меду, підставляти плече, припадати до смаку, розплутувати клубок, скидати тягар з плечей.

19. Переписати речення. Чи згодні ви з думками, викладеними в них? Випишіть дієслова і поставте у початковій формі.

Діти – слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! “Шануй свого батька та матір” – це перша заповідь з обітницею, щоб добре велося тобі, і щоб ти був ти на землі довголітній! А батьки – не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому! (Послання до Ефесян 6:1 - 4).

20. Перепишіть прислів’я. Дієслова, що в дужках, поставте в потрібній формі теперішнього чи майбутнього доконаного часу.

Що маємо – не(дбати), втративши – (плакати).
(Стукотіти), (гуркотіти) – комар з дуба летить.
Скажеш гоп, як (перескочити).
Слово – не горобець, назад не (вернутися).
Орел мухи не (ловити), а слон за мишею не (ганятися).
Поживемо – (побачити).
Лінивий двічі робить, скупий двічі (платити).

21. Запишіть речення. Розберіть дієслова як частину мови.

А людей, людей! Без ліку, та все чужі – минають і не глянуть на тебе. (Марко Вовчок)
Льоня – цей просто мав знятись, подякувати своїй бабусі за всі турботи і піти світ за очі, як ходять тепер тисячі людей. (О. Гончар)
Напозичався вже й по саму зав’язку. (М. Кропивницький)
Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема!.. (Марко Вовчок)
Хто часто в дорозі, був під возом і на возі. (нар. творчість)
“Знаєш, вражий сину, де раки зимують, а гарбуза все – таки потягнеш!” – гукнули хлопці здалека. (І. Нечуй - Левицький)
І рад би Вовк в які ворота вскочить, та лишенько йому: куди не поглянь – усюди Вовченька недоленька морочить, - хоч сядь та й плач. (Л.Глібов)
Чоловік наймудріший може вмерти з голоду, коли в нього вітер у кишенях. (П. Загрибельний)
Іноді він такий добрий, хоч до рани приклади, а інколи, ні сіло ні пало, зразу ж за попругу хапається. (М. Стельмах)
У хаті виразно було чути, як довго й густо били на сполох. (В. Епік)
Жила собі удова коло Києва… Терпіла вона превелику нужду та враждебство. (Марко Вовчок)
Ще раз по вулиці пройшла вона в задумі і зненацька зіткнулась майже ніс у ніс з хлопцем. (М. Рильський)
У Свирида аж мороз пробіг поза спиною від того таємного дідового шептання. (Панас Мирний)
Я не дивуюсь нічому, бо вспів переконатися, що люди часто з мухи слона роблять. (І. Карпенко - Карий)
Остап опирався бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав. (М. Коцюбинський)
Кайдаш і Лаврін кричали на все горло, змагались разом з бабами й підняли такий гвалт на весь куток, що люди повибігали з хат. Вишневецький сподівався, що Марися, як жінка, краще за його зуміє підійти з хитрощами та лестощами, підластитись до Тодозі й по – жіноцьки намовляти її виїхати до Брагина. (І. Нечуй - Левицький)

22. Прочитайте прислів’я. Випишіть з них дієслова з часткою –не. Поясніть написання.

Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.
Не кивай на сусіда, коли спиш до обіда.
Не б’є, не лає, та ні про що й не дбає.
Як спить, то не їсть, а як їсть – не дрімає.
Лежачий зайця не піймає.