Навчальні предмети

Суспільно-політичний рух в українських землях Російської імперії в 50 – 60 рр. ХІХст.

26 липня 2015 - zinera alieva

 Тема .Суспільно –політичний рух в українських землях Російської імперії в  50 – 60 рр. ХІХст.

 
Мета: охарактеризувати особливості суспільно – політичного та національно – визвольного  рухів у Наддніпрянській Україні в середині ХІХ ст.; створити умови для розуміння причин виникнення громадівського руху; проаналізувати наслідки суспільно – політичного й національно – визвольного руху в українських землях Російської імперії 50 – 60 рр. ХІХ ст.; розглянути діяльність перших громад; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, виділяти головне і другорядне, робити висновки і узагальнення, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами; на прикладах діяльності громадівських організацій виховувати в учнів патріотичні почуття.
Основні поняття: громади, Валуєвський циркуляр, журнал :Основа», хлопомани.
Обладнання: карта, історичні документи та ілюстрації, схеми,  електронна презентація : «Хлопоманство. Володимир Антонович», « Валуєвський циркуляр 1863р».
 
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати: 
    Після цього уроку учні зможуть:
- визначати хронологічні межі етапів громадівського руху;
- синхронізувати прояви суспільно – політичного та національно –визвольного руху в різних регіонах України та європейських країнах;
- простежувати зв’язок між процесами модернізації суспільства та піднесення національно – визвольного руху;
- на основі аналізу різних джерел інформації визначати й характеризувати основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно – політичного і національно – визвольного руху в українських землях під владою Російської імперії.
 
Хід уроку
І. Організаційний момент
Сьогодні ми переходимо до вивчення теми: «Суспільно –політичний рух в Україні в другій половині ХІХ ст.» На вивчення цієї теми відведено п*ять уроків. Записуємо тему уроку « Суспільно – політичний рух в українських землях Російської імперії в 50 – 60 рр. ХІХ ст.».
 
План сьогоднішнього уроку
1. Початок громадівського руху наприкінці 50 – х – у 60 рр. ХІХ ст..
2. Заснування  і діяльність Київської та інших громад.
3. Хлопоманство. Володимир Антонович.
4. Польське повстання 1863 – 1864 рр.
5. Валуєвський циркуляр.
 
ІІ. Актуалізація опорних знань
 
Бесіда за запитаннями
На сьогодні вам було дано завдання повторити і пригадати.
 
1.Якою була національна політика російського царизму щодо України в першій половині ХІХ ст.?.
    Російське чиновництво правило імперією так, начебто вона складалася лише з одного  народу – росіян, і ігнорувало відмінності національного походження та історичні традиції  українського народу.  Уряд розглядав Україну як, по суті, російський край. Українців називали «малоруси». В Україні створювали військові поселення – селища по типу військових таборів, в яких царат прагнув цивільне , особисте життя підкорити військовій дисципліні.
    В результаті утворення 9 російських губерній багато українських міст втратили самоврядування.- Магдебурзьке право.
   Знищення української державності супроводжувалося русифікацією корінного населення. Заборонено вживання української мови в державних установах і в усіх навчальних закладах. Хранителями української мови в основному було селянство. 
 
2.Що таке українська національна ідея?
        Усвідомлення самими українцями себе як окремої нації, народу з власною історією, мовою, культурою, власними ідеями, поглядами на майбутнє. Розуміння того, що українська мова  - душа народу, одна з головних складових становлення української нації. Пробудження національної гідності, української національної свідомості. українського патріотизму. Усвідомлення українцями національного відродження.
 
3.Яких відомих діячів українського національного відродження першої половини ХІХ ст.. ви можете назвати? 
      Василь Капніст критикував російську колоніальну політику на українських землях. Виступав проти ліквідації козацьких полків і проти введення кріпосного права.
     Члени Кирило – Мефодіївського братства. Микола Костомаров, Микола Гулак, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш.
     «Руська трійця» на Західноукраїнських землях. Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.
 
4. Яке значення мала діяльність Кирило-Мефодіївського братства?
    Це була перша політична організація української інтелігенції, яка мала свою програму національного відродження з визначеними формами і методами досягнення поставленої мети.
     Це був перехід від культурницького  до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.
    Зробили внесок в розвиток української національної ідеї.
    Їхня діяльність стала зразком для наступних поколінь українських борців за соціальне і національне визволення.
 
 ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
1. Початок громадівського руху наприкінці 50 - х на початку 60 – х рр.
        Презентація.
    Однією з форм українського національно - визвольного руху  у 60 – 90 рр. ХІХ ст.. були напівлегальні і легальні  непартійні об’єднання (гуртки), що поєднували українську інтелігенцію, службовців, офіцерів, студентство, учнівську молодь, а також поміщиків – лібералів -  громади. 
     Одна з перших українських громад постала в Петербурзі у 1859р. 
 (Учні записують в зошит). У 1860-х рр. Петербург став центром активного українства, організаційним та ідейним осередком першого етапу українського  народницького руху. Українське народництво було тісно    пов’язане з попереднім етапом українського  культурно-національного відродження, в центрі якого перебувало  Кирило-Мефодіївське товариство.
    Невипадково одна з перших українських громад виникає саме в Петербурзі, куди у 1858 р. із заслання повертаються колишні кирило-мефодіївські братчики.  Саме вони – Т.Шевченко, В.Білозерський, П.Куліш, М.Костомаров  – утворили ядро Петербурзької громади.   
        Після перерви, викликаної розгромом Кирило – Мефодіївського братства, український визвольний рух наприкінці 50- х – на початку 60 – х років вступив у новий етап розвитку. Його очолила національна інтелігенція. Яка знову встала на захист національної гідності українського народу.   
  В якому році було розгромлено  Кирило – Мефодіївське братство?  1847р.
    Здійснивши селянську реформу (в якому році була проведена реформа? 1861р. і реформи адміністративно – політичного управління,( назвіть які були проведені реформи?) (судова, земська, міського самоврядування, військова.), російське самодержавство цим і обмежилися. Залишилася незмінною антиукраїнська за своєю сутністю національна політика імперії,  що заперечувала сам факт існування українського народу. Це і активізувало суспільно – політичний рух в 50 – х  на початку 60 – х  років.
 
    Першочерговою турботою цієї групи було покращення долі українців і особливо селянства. Всі, за винятком Шевченка, зійшлися на тому, що в своїй діяльності громада має бути аполітичною й зосереджуватися на просвіті мас.
 
     У листі до «Колоколу» О.Герцена, М.Костомаров сформулював один з основних ідеологічних постулатів громадівського руху в  цілому, і Петербурзької громади зокрема: «Ми бажали б, крім того, щоб уряд не тільки не перешкоджував нам, українцям,  розвивати свою мову, а й допоміг нам у цій справі і видав розпорядження, щоб у школах, які – як він заявив – будуть  заведені для нашого народу, викладали предмети рідною,  зрозумілою йому мовою, а не офіційною російською...» 
 
     Мета яку ставили перед собою громадівці – сприяти розвитку освіти, свободи літературного слова,  поширенню національної ідеї, формування національної свідомості.  
 
   Важливим напрямком діяльності петербурзьких громадівців була   видавнича справа. Для просвіти народу, поширення рідної мови  необхідні були підручники, словники, хрестоматії, популярні    книжки. Видатна роль належала П.Кулішу, його друкарні, яку він утримував на власний кошт. Ним було видано 40 випусків  популярної серії «Сільська бібліотека», де опубліковані твори  відомих українських авторів того часу – Т.Шевченка, П.Куліша, Марка Вовчка, Г.Квітки-Основ’яненка, Д.Мордовця, Ганни  Барвінок та ін.
 
 Завдяки зусиллям Петербурзької громади в столичних театрах   ставилися українські п’єси І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка, С.Гулака-Артемовського (з 1863 р.), у водевільному виконанні яких брали участь найкращі артисти, в цьому була безперечна заслуга петербурзьких громадівців, враховуючи те, що в Полтаві були заборонені будь-які вистави українською мовою, а в Києві і Чернігові вони відбувалися приватно, або  напівприватно.
 
З метою поширення своїх поглядів у  1861 році петербурзька група з великими труднощами отримала дозвіл на публікацію першого в Російській імперії українського часопису, що дістав назву «Основа» (українською і частково російською мовою). (Учні записують в зошит ).
 
Коштом українських землевласників  Василя Тарнавського і Григорія Галагана видавали твори українських письменників.  Протягом свого короткого 22 – місячного існування « Основа» виступала засобом спілкування та будителем національної свідомості української інтелігенції, розкиданої по всій імперії.
 
В журналі друкувалися художні твори, праці з історії, народознавства. Твори Т.Шевченка, Марка Вовчка, Леоніда Глібова,  наукові праці Костомарова, Максимовича, Петра Єфименка.
 
    Ці твори знайомили українців з минулим свого народу. Знайомили з українською культурою, звичаями, традиціями.
   Журнал носив суто культурницьку спрямованість. Тому що він не торкався політичних питань.  Захищав українську мову, літературу, право народу України на навчання рідною мовою, видання навчальної і науково – популярної літератури рідною мовою.
   Як ви думаєте , як до цього видання  поставиться влада?
 Отже , через переслідування цензури, поліції в 1862 року журнал було закрито.
 
  2. Заснування і діяльність Київської та інших громад.
  В Україні перша громада виникла навесні 1861р. нараховувала 200 чоловік. Створена була студентами та викладачами Київського університету. Членами були Володимир Антонович,Тадей   Рильський, ПавлоЧубинський,      Борис Познанський
( ліберальна течія).  
 
 
Завдання . За наведеним уривком встановіть мету, види, характер і масштаби діяльності Київської громади.
«Національно – культурницька діяльність стала основним пріоритетом українських народолюбців… Важливим засобом поширення національної освіти серед народу були недільні школи. Тільки в чоловічих недільних школах Києва, в яких учителювали київські громадівці, навчалося близько 1500 учнів. Демократичне українство надавало великого значення книжково – видавничій справі. Українські підручники та популярні метелики поширювались вітчизняними народолюбцями поміж селян, міщан та солдатів у недільних та сільських школах… Тільки серед київської демократичної молоді цими формами «зближення» з народом було охоплено не менше 150 – 200 осіб.»
Дбали про розвиток української культури, за демократичні реформи. 
   Чим займалися? Організовували недільні школи для дорослого населення ( перша в Російській імперії  у 1859 році – в Києві);
- Організовували навчання народу рідною мовою;
- Збирали кошти для видання навчальної літератури;
- Написання українських підручників;
- Забезпечення за рахунок громад недільних шкіл вчителями, самі члени громади працювали вчителями.
- Організовували публічні лекції, бібліотеки.
 
Була  ще революційно – демократична течія, представниками були В.Потоцький та Пилипенко. 
 -висували ідею повалення царату.
 -малоросійський ( український народ)  є окремою нацією.
 - кожний свідомий українець повинен віддати свої сили для підвищення самосвідомості народу.
  -до всіх братів слов’ян українець повинен ставитися дружелюбно і допомагати їм у боротьбі проти гнобителів.
 -проголошували солідарність з політичними, соціальними ідеалами прогресивної російської інтелігенції.
Отже ,  діяльність громад мала культурно – просвітницький характер:
- громадівці розмовляли українською мовою,  дотримувались звичаїв українських селян, співали українські пісні, ідеалізували запорожців і гайдамаків;
- розповсюджували серед населення твори Т.Шевченка, Марка Вовчка;
- організовували видання популярних книжок  українською мовою.
    
3.Хлопоманство. Володимир Антонович.
   (Учнівська презентація).
    На початку 1860 – х років серед польської та спольщеної шляхти Правобережжя виділилася група студентів, сумління якої мучилося усвідомленням того , що їхній клас століттями гнобив селян, і які вирішили зблизитися з народом. Цю групу на чолі з Володимиром Антоновичем , що користувалася українською мовою, українським вбранням і трималася українських звичаїв, називали хлопоманами. Хлоп польською мовою селянин, презирлива назва простої людини.
 
Вони вивчали історію українського народу, фольклор, мову, традиції.   Їх підтримували Тадей Рильський, Борис Познанський.  Хлопомани заперечували твердження поляків про те, що Правобережна Україна  - це частина Польщі, що український народ це  частина польського народу, який відокремився, а українська мова – діалект польської мови.
 
Напередодні польського повстання 1863 року хлопомани порвали з польським суспільством, проголосивши  себе українцями, і вступили до київської громади, поринувши у справу просвіти селянства. Їхнє почуття обов’язку перед народом відображав  відкритий лист, надісланий до однієї московської газети: «Як особи, що  користуються благами вищої освіти, ми повинні зосередити  всі  наші зусилля  на тому, щоб забезпечити нашому народові можливість здобути освіту, усвідомити його власні потреби й стати здатними задовольнити їх. Словом, шляхом власного внутрішнього розвитку народ повинен досягти рівня, на який він законно заслуговує.»
 
    У відповідь на звинувачення поляків у зраді Антонович, нащадок давньої родини спольщеної української шляхти, опублікував в «Основі» свою знамениту «Сповідь». У ній   він   доводив,   що   дворяни    Правобережжя     мали     дві   можливості:  або  «повернутися» до українського народу й, самовіддано працюючи на благо, намагатися компенсувати йому кривди столітнього гноблення; або ж лишитися ненависними паразитами, яким рано чи пізно доведеться тікати до Польщі. Обравши першу можливість, Антонович став славетним істориком України, довічним народовцем, визначним провідником українського руху. 
 
       Цілі, які ставили перед собою хлопомани:
- ліквідація царату;
- скасування кріпосного права;
- демократизація суспільних відносин;
- активна служба народу;
- освіта українського селянства.
 
Шляхи досягнення цілей, форми діяльності хлопоманів
- шлях без насильства і терору, через освіту і виховання національної свідомості простих людей;
- розмовляли українською мовою, вбиралися у національний одяг, дотримувались народних звичаїв, обрядів, традицій;
- під час студентських канікул подорожували селами. Збирали народні пісні, казки, прислів’я, звичаї, обряди, розповідали селянам про славне минуле українського народу.
Старости затримували хлопоманів і передавали поліції. Тому в 1861 році хлопомани припинили ходіння по селах і приєдналися до українських  груп. 
 
Володимир Антонович  
 - Відомий український історик. Археолог. Етнограф.
- Закінчив Київський університет, згодом працював професором університету, голова історичного товариства Нестора – літописця. 
- Стояв на чолі руху хлопоманів.
- Опублікував статтю « Моя сповідь», в якій закликав поляків бути чесними, повернутись до українського народу.
- Є автором багатьох праць з історії України.
- Майже півстоліття стояв на чолі громадсько – політичного життя в Україні.
   Натхненна прикладом киян, українська інтелігенція Полтави, Чернігова, Харкова та Одеси також заснувала свої громади, розширюючи мережу недільних шкіл, доки їхня кількість на Україні не наблизилась до сотні. Чернігівська громада видавала щотижневик «Чернігівський листок». Видавцем був Леонід Глібов.
 
    Члени громад  вивчали етнографію, філологію, історію. На зразок хлопоманів вони стали вбиратися як українські селяни, дотримуватися їхніх звичаїв, споживати їхню їжу, спілкуватися з ними по шинках, співати їхніх пісень і – окрім своїх осель – розмовляти українською мовою. Вони розвинули культ козацтва й носили барвистий козацький одяг. Причому об’єктом їхньої ідеалізації були не козацькі гетьмани й старшини, а волелюбні запорожці та гайдамаки, що, на їхню думку, символізували природні прагнення українських мас.
      
 4.Польське повстання 1863 – 1864 рр. і Україна.
 
Прочитати пункт 3  та документ З «грамоти сільському народові», яка поширювалась польськими повстанцями серед селян Правобережної України. 1863р.
Дати відповіді на запитання:
1. Назвіть причини польського повстання 1863 – 1864 рр. яку мету ставили перед собою повстанці?
2. Що обіцяли поляки українцям, якщо вони підтримають повстання?
3. Чому українці не підтримали повстання?
4. Як завершилося повстання?
5. Хто очолив повстання?
 
5.Валуєвський циркуляр 1863 року.
    ( Презентація)
Діяльність громад викликала тривогу серед уряду. Уряд організував переслідування  представників українського руху. Були розгромлені Полтавська і Чернігівська громади. Закривалися всі громадівські видання, закривалися недільні школи. Багатьох представників української інтелігенції було заарештовано. На громадівців посипалися доноси з боку реакційного духовенства і чиновництва .Ці доноси схвально сприймав уряд.
   Особливо турбувало міністра внутрішніх справ Петра Валуєва те, що громадівці поширювали популярні книжки українською мовою серед селян.
   20 червня 1863 року  Валуєв видав таємний циркуляр.  (Записують у зошит)
 
   Цілі циркуляра:
1. Перешкодити українському національному руху стати масовим, загальмувати його розвиток.
2. Зменшити вплив патріотично настроєної української інтелігенції на населення.
 
    Суть циркуляра:
1. Суворо заборонене видання українською мовою книг « навчальних і взагалі для початкового читання народу».
2. Заборонено видавати  українською мовою педагогічну, наукову літературу і підручники.
3. Самонавчання українською мовою визначалося як політична пропаганда, а тих, хто до неї брався, обвинувачували у « сепаратиських задумах, ворожих Росії і згубних для Малоросії».
4. Заявлялось, що « ніякої української мови не було, немає і не може бути», що нібито є тільки « малороссийское наречие» російської мови. Цим «нариччям» дозволялося писати тільки художні твори.
Українську мову було поставлено поза законом.
Царський уряд прагнув не допустити поширення видань українською мовою серед простого народу. Уряд боявся , що український рух може стати масовим. Хоч після Валуєвського циркуляра національний рух почав стихати, перерва тривала 10 років.
 
Але циркуляр не зупинив тих діячів культури, які мали метою життя утвердження національної свідомості серед народу.
 
IV. Узагальнення та систематизація знань.
Влучний постріл
1. В якому році виникла перша громада, відкриття в Києві першої недільної школи?
2. Коли було утворено у Києві Українську громаду?
3. Валуєвський циркуляр про заборону друкування українською мовою шкільних та релігійних видань.
4. Польське повстання.
5. Діяльність хлопоманів.
6. Видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа».
 
1 1861 1862 1859   
2 1861-1862 1861 1863   
3 1847 1863 1864   
4 1863-1864 1861 1863   
5 Початок 60 рр ХІХст. 1863 1859   
6 1861 - 1862 1847 1859   
 
    Робота над поняттями:
1).Економічна система, заснована на приватній власності на засоби виробництва та вільнонайманій робочій силі; притаманний поділ суспільства на два основних класи: буржуазію та пролетаріат. ( Капіталізм).
2). Економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки від  іноземної конкуренції. ( Протекціонізм)
3). Міра ваги і маси, яка застосовувалася в Російській імперії. Дорівнював приблизно 16,4 кг. (Пуд)
4). Швидке зростання населення. ( Демографічний бум).
5).Форма виробництва, за якої продукти виробляються для продажу. ( Товарне виробництво).
6). Перехід від мануфактурної стадії виробництва до фабрично – заводської; мав дві сторони: технічну( заміна ручної праці машинною), що призвело до підвищення продуктивності праці, та соціальну ( буржуазія та пролетаріат стають основними класами суспільства). (Промисловий переворот.).
7). Обмін товарів, який визначається пропозицією і попитом на товари в масштабі світового господарства( світовий, зовнішній ринок), країни 
( національний, внутрішній ринок) та її окремого району( місцевий ринок). (РИНОК).
8). Контроль державної влади за змістом та розповсюдженням інформації з метою обмеження або недопущення ідей та відомостей, які визначаються цією владою шкідливими або небажаними. (Цензура).
9). Група людей , члени якої мають спільну назву, елементи культури, спільну історичну пам’ять і пов’язують себе із спільною територією. (Етнос).
10). Самоврядування, право населення тієї чи іншої території самостійно вирішувати справи внутрішнього управління. ( Автономія).
 
1.Автономія.
2.Капіталізм.
3. Ринок.
4. Цензура.
5.Етнос.
6.Промисловий переворот.
7. Товарне виробництво.
8.Демографічний бум.
9. Пуд.
10. Протекціонізм.
 
    «Влучний постріл»
 
1.Коли виникло Кирило – Мефодіївське братство?
2.Коли було розгромлене Кирило – Мефодіївське братство?
3.Київська Козаччина.
4.Селянський рух на Поділлі під керівництвом У.Кармалюка.
5.Повстання військових поселенців у Чугуєві.
6.Заснування Головної руської ради.
7.Масовий селянський рух на Буковині.
 
 
Січень 1846 Березень 1847 1855   
2. 1846 1819 Березень 1847   
3 1855 1843-1844 1819   
4 1843-1844 1813-1835 1846   
5 1819 1855 Січень 1846   
6 Травень 1848 1846 1818   
7 Червень 1848 1848 - 1850 Листопад 1848  
 

 

Рейтинг: 0 Голосов: 0 2386 переглядів

Немає коментарів. Ваш буде першим!