Культура Київскої Русі Х-ХІ ст.

 

Тема: Культура Київської Русі в Х –ХІ ст..

 

Мета: сформувати та закріпити знання учнів про господарську і культурну діяльність жителів давньоруського Києва періоду правління  Володимира Великого та Яро­слава Мудрого; розвивати вміння уявляти події, які вивчаються, здатність втілюватися в історичний образ; формувати історичні смаки, повагу до культурних надбань минулого; заохочувати до пошукової діяльності в різ­них її формах.

Тип уроку: урок повідомлення нових знань.

Вид уроку: урок-подорож з елементами рольової гри.

Обладнання: карти, мультимедійний пристрій

 

ХІД УРОКУ

 

І. Підготовчий етап

1. Актуалізація опорних знань учнів

Учитель. Сьогодні ми з вами спробуємо вирушити в незвичайну туристичну подорож - у минуле. Це буде мандрівка вулицями одного з давньоруських міст. Щоб одержати право здійснити таку мандрівку, вам необхідно здогадатися, куди саме ми вирушаємо.

(Учитель зачитує.)

Бесіда

• Про яке місто йдеться?

• Коли і ким воно було засноване?

 

2. Повідомлення теми та мети уроку

Учитель. Отже, ми помандруємо до столиці України - Києва. Яким це місто було тисячу років тому? Як жили його мешканці. Що залишили нам наші пращури у спадщину? Щоб отримати відповіді на ці запитання, ми вирушаємо в подорож.

 

ІІ. Виклад основного матеріалу

1. Розташування, планування та забудова міста

Робота з картою (вчитель просить показати на настінні карті Київ)

Слайд 2 зображення Києва

 

Учитель. Давній Київ був розташований на мальовничих схилах берега Дніпра, нижче гирла Десни. У ті часи він займав лише четверть старого міста. Навколо нього, особливо з півночі, розкинулися великі ліси, багаті на звірину, ягоди, гриби, дикий мед. На південь, у зоні лісостепу, ліси чергувалися з широкими просторами родючої землі, де було добре вирощувати хліб. У місці, де виник Київ, могутній Дніпро збирає води, які зі сходу несе йому Десна, а із заходу - Прип’ять. Отож Київ, немов ключ, замикав водні шляхи на північ, південь, захід і схід. Таке виняткове місце не могло не стати великим центром навколишніх земель.

 

Високі київські кручі, порізані річками Либідь, Почайна, Глибочиця, Киянка, були готовими укріпленнями, що створила природа. На цих пагорбах наприкінці V ст. з’явилось славетне місто.

А в 988 р. здійснилось вікопомне хрещення киян у водах Дніпра і Почайни. З цього часу бере початок нове, християнське життя на Русі, що освя­тило Київ великою силою свого духу і величі.

Велич столиці давньоруської держави настільки вражала сучасників, що Київ часто називали “суперником Константинополя”. Так, європейський хроніст Тітмар Магдебурзький у своїй хроніці 1018 р. пише про Київ як “столицю королівства, велике місто, в якому понад 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість мешканців”.

Робота із планом та схемами забудови древнього Києва

 

Слайд 3 - Золоті ворота у Києві – пам’ятка фортифікаційного будівництва, одна з небагатьох, які збереглися до нашого часу. Колись, ця споруда вражала своєю величчю та неприступністю: поверх великої бойової башти була розташована церква Благовіщення – це було досить символічно як для християнського міста, тому що ці ворота були на той час головним в’їздом до Києва. Київські Золоті ворота були одночасно й проїзною вежею, і тріумфальною аркою, яка вела на головну "аристократичну вулицю"" міста. Високий арковий проріз, окуті золоченою міддю ворота й глава надвратного храму створювали відповідну врочисту атмосферу. Не підвели своїх творців Золоті ворота й у важкі дні татарської облоги в 1238 році. Завойовники вирішили, що міські ворота занадто неприступними, і та почали за допомогою стінопробивних машин ламати міську стіну в іншому місці.

Зайдемо в міські ворота і переконаємося в цьому.

 

Слайд 4 Вчитель. Як бачите, місто ділилося на кілька частин. Однією з них є Старий Город (місто Володимира) на Старокиївській горі, де, за переказом, оселився князь Кий. Тепер, за часів Ярослава, на місці, де відбувся останній бій із печенігами, виник Новий, або Великий Город (місто Яро­слава). Внизу розташований Поділ, де мешкають ремісники і торговці. У моменти крайньої небезпеки населення з Подолу шукало захисту на захищеній Горі або у Великому Городі.

Укріплене наше місто трьома захисними валами. Перший споруджений ще в прадавні часи, другий - в кінці Х ст., третій - за часів Ярослава Мудрого - нашого князя. Ця споруда складається з великих «кліток» розміром 33 м, зроблених з дерев’яних колод і засипаних глиною. Основою валу є 6 таких кліток, тобто він має 18 м ширини і понад 7 м висоти. Із зов­нішнього боку валу викопаний глибокий рів, заповнений водою. На хребті валу споруджено остріг - огорожу з частоколу, побудовано дерев’яні, а подекуди навіть кам’яні стіни. В’їхати до міста можна через 4 брами: Лядську, Жидівську, Угорську та Золоту. Загалом все місто займає 400 гектарів. Живе в ньому приблизно 50 тис. киян. Це одне з найбільших міст Європи.

 

Вчитель (звук дзвонів)  А що це за звук? Чому дзвонять дзвони?Давайте  і ми зійдемо на Старокиївську гору і полюбуємось  на першу кам’яну споруду Києва - Десятинну церкву. Але не я вам розповів про цей храм, ми запросимо людину, яка більше мене орієнтується в цьому питанні. Вправа  «Кіт в мішку» 

 

 Слайд 5 Діти за запропонованою характеристикою мають відгадати хто буде їхнім екскурсоводом. (Слайд 6- зображення князя)

 

Робота з ілюстраціями. Слайд 7- Десятинна церка

Володимир Великий Перші кам'яні споруди були створені в період мого князювання. На центральній площі древнього Києва звели церкву Успення Богородиц,поставлена поряд із княжими палатами. Це хресто-купольний храм. Стіни зведені з каменю й цегли - плінфи. Внутрішній простір перекритий склепінням у формі хреста, над яким підноситься 25 бань. В оздобленні церкви використано багато мармуру, тому ми називаємо її мармуровою. Храм вважався чи не чудом світу: русини-сучасники та мандрівники-іноземці порівнювали його з небе­сами — такий він був великий, просторий, спрямований уверх і так гарно прикрашений фресками, незрівнянними візантійськими мозаїками, мармуровими колонами, шифер­ними різьбленими плитками, фігурними карнизами тощо. Церква була прозвана Десятинною тому, що я спеціальною грамотою відписав їй десяту частину великокняжих прибутків. Доля церкви склалася трагічно: в 1240 р., коли до Києва увірвалися орди Батия, вона стала останнім рубежем оборони і була вщент зруйнована. В ваші дні розчищений і зберігається її підмурівок.

Робота з ілюстраціями Слайд 8 - робота з схемою храма

Учитель. Подальший розвиток господарства, міжнародні зв’язки вимагали збільшення кількості освічених людей. Про поширення і роль освіти київської держави свідчить той факт, що збереглися підписи королеви Анни серед "хрестиків", які ставили на державних актах неписьменні французькі політики. Як же розвивалась освіта і писемність у Київській Русі? Слайд 9

Писемність у східних слов'ян з'явилася приблизно ще в першій половині IХ ст. У “Житії” слов'янського просвітника Кирила зберігся переказ, що він бачив у 860 р. в кримському Херсонесі (Корсуні) книги, написані “руськими письменами”. Ці ж “руські письмена” згадують й арабські письменники Х ст. В історичних джерелах зустрічається також повідомлення про те, що руська писемність, нарівні з староєврейською, розповсюджувалася в Хазарії. Важливим свідченням того, що писемність була відома в Київській Русі ще до хрещення, стала знайдена в 1949 р. в одному зі смоленських курганів глиняна посудина середини Х ст. з давньоруським написом “гороухща” (гірчиця).

Лінгвісти, аналізуючи тексти договорів руських князів з Візантією 911, 944 і 971 рр., вважають, що вони були складені двома мовами - грецькою і староруською.

Введення християнства значно прискорило розвиток писемності і літератури на Русі. Ще в 60-70-х роках IX ст. візантійський імператор Михайло III відправив до слов'ян двох братів-священиків з Фесалонік (Солуні) - Костянтина (в чернецтві - Кирило) і Мефодія. Незважаючи на переслідування німецького духовенства, зацікавленого в поширенні латинської мови серед слов'ян, брати проповідували християнство в Моравії та інших слов'янських землях старослов'янською мовою. Вони упорядкували слов'янський алфавіт і переклали на церковнослов“янську (староболгарську) мову Євангеліє. На початок ХI ст. на Русі використовувалися дві системи письма - кирилиця, що базувалася на грецькому алфавіті, і глаголиця - розроблена Кирилом фонетична система, яка була менш популярна. Причому ще до ІХ ст. місцеве населення користувалося абеткою з 27 літер, тоді як класична кирилиця нараховує 43 літери.

Слайд 10, 12-  порівняння глаголиці та кирилиці.

Розвиток освіти  діти опрацьовують самостійно виконуючи вправу «Чиста дошка»  Слайд 13 Читати підручник ст.

1.  Хто з князів вперше відкриває школу на Русі?
2. Школу для дівчаток відкрила….
3. Які матеріали для письма використовувались?

Вчитель Першу бібліотеку та архів для зберігання важливих документів заснував князь Ярослав Мудрий при Софіївському соборі у Києві. Його бібліотека була найбільшою у світі на той час і нараховувала понад 500 томів.

Як ви вже зрозуміли ми відправляємось  далі. Звісно екскурсію в храмі проведе князь з ініціативи, якого побудовано храм – Ярослав , але в нього є питання до вас? Слайд 14- зображення князя, Сл15-16 – вигляд храму

Ярослав Мудрий Я заклав 1037 року заклав Софіївський собор - найбільшу споруду нашого міста. Це є головний храм Київської Русі - «митрополія руська», де проводить богослужіння митрополит. Увінчаних храм 13 банями (куполами) Це символ 12апостолів та Ісуса Христа.Правила зведення церков прийшли до нас з Візантії. Церква має бути прямокутною будівлею. Всередині ряди стовпів ділять її на довгасті відділи - нефи.  Ми також споруджуємо за цими правилами, але маємо і власний досвід, адже в Києві вже давно будуємо кам’яні палаци. Софіївський собор не схожий на жодний храм у світі. Сьогодні Софія Київська - дорогоцінна пам’ятка не тільки для України, а й для всього світу. Неодноразово вороги руйнували нашу святиню, тому собор декілька разів реконструювався. Сьогодні він лише частково зберіг свій первісний вигляд. Софію взяла під охорону найвпливовіша міжнародна організація у справах культури - ЮНЕСКО. Тому цей собор - пам’ятка світового значення.

Вчитель. Зайдіть до собору, і ви одразу ж побачите Божу Матір Оранту, яка в молитві здіймає руки догори. Я зобразив її на ясному золотому тлі. Її вбрання - золоте і блакитне. Ці кольори - символи нашої Русі. Фігуру Оранти я виклав мозаїкою - кольоровими шматочками спеціального скла - смальти. Смальту роблять наші київські умільці. У мозаїках Софії смальта має 168 відтінків і прикрашає 640 м площі. А я прикрасив стіни фресками - розписом по сирій штукатурці. Їхня площа сягає 300 метрів. Особливо ретельно я зобразив князя Ярослава Мудрого з дружиною, синами й дочками. На стінах, біля сходів, що ведуть на хори, я намалював сцени полювання, давньоруських музикантів-скоморохів. Робота з картинами та ілюстраціями

 

Вчитель. А тепер залишимо Верхнє Місто й роздивимося його околиці. Найжвавіше і найгомінкіше життя шумить на Подолі. Там, як ми вже говорили, селяться ремісники: кожум’яки, гончарі тощо. Давайте відвідаємо найбільший ринок, де вирує бурхлива торгівля, і побачимо, що ж пропонують київські умільці

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ДАВНЬОРУСЬКИХ СЛОВ’ЯН

 

Робота з картинами та ілюстраціями

Вчитель. Прислухайтесь уважно до ринкового багатоголосся - і ви почуєте звуки музики. Вона збирає навколо себе дуже багато людей. Тож давайте приєднаймося до цього гомінкого кола і познайомимося з талановитими виконавцями.

Скоморохи.  виступаємо на княжих дворах, на міських та ринкових майданах, святкових зібраннях. Серед нас є танцюристи, фокусники, актори. Наші музики грають на гуслях, сопілках, лютнях, гудках, арфах, флейтах, б’ють у бубни, тарілки. Під час родинних та громадських свят ми приносимо людям радість і задоволення.

Співець. А я можу виконати для вас билини, де ви почуєте про наших славетних героїв: Іллю Муромця, Добриню Микитича, Альошу Поповича. Проте з найбільшою радістю виконаю пісню про князя Ярослава Мудрого, котрий є душею і тілом нашої землі Руської, її вірним захисником й оберегом.

ІІІ. Закріплення матеріалу.

 Учні висловлюють думку, чи здійснилися їхні очікування від даного уроку (технологія «Абеткова юшка»). Учні зі скриньки з написом «Абеткова юшка» дістають будь-яку букву українського алфавіту і складають речення, яке б починалось саме на цю букву, висловлюючи в ньому ті відомості, які отримали на уроці.

Наприклад:

І — Ігор Святославович здійснив похід на половців.

Н — Нестор Літописець — батько української історії...).

 

IV Заключний етап. Підсумок уроку

Вчитель. Ось і закінчилась наша мандрівка вулицями стародавнього Києва - столицею Київської Русі. Розбудоване за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, це місто стало живим свідком нашої історії. Славетне місто, яке неможливо не любити. Хай на все життя стануть вам заповітом слова найвідомішого київського опікуна - князя Ярослава Мудрого: «Майте любов між собою... І, якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас і підкорить вам ворогів. І будете мирно жити. Якщо ж будете в ненависті жити, у сварках і незлагодах, то загинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів своїх, які здобули її трудом своїм великим».

 

V. Повідомлення домашнього завдання

Виконання творчих завдань диференційованого характеру

• Запишіть відомі прислів’я та приказки про Київ.

• За даними «Повісті минулих літ» напишіть твір-мініатюру на тему: «Давній Київ часів правління Ярослава Мудрого»